23–25 червня 2025 року відбулася триденна онлайн-сесія «Розуміння цифрових платформ» у рамках проєкту Twinning. Представники Національної ради України, регуляторів з Франції, Італії та Греції зібралися, щоб обговорити ключові питання: як функціонують соціальні мережі, хто несе відповідальність за контент, розміщений онлайн, та як змінюються підходи до регулювання цифрового простору в Європі й Україні.
Відкриваючи сесію, Франческо Скіаккітано з італійського регулятора AGCOM та Євген Перелигін, керівник апарату Національної ради, підкреслили, що діалог між державами, платформами та суспільством є фундаментом для створення гнучкого та ефективного регулювання цифрового простору.
У перший день учасники детально занурилися у технічну та правову структуру соціальних мереж. Експерт проєкту MEDEA Андреа Стазі пояснив принципи роботи алгоритмів, процеси модерації контенту та механізми ухвалення рішень щодо скарг. Він більш детально пояснив про те, що алгоритм роботи платформ складний, тому регулятори мають дуже обмежені можливості безпосередньо впливати на його роботу.
Другий день сесії був присвячений відповідальності платформ за контент, який публікують користувачі. Учасники обговорили ключові питання, що стосуються розвитку цифрових платформ та зміни їх ролі в еру штучного інтелекту.
Європа прагне посилити захист користувачів у цифровому середовищі, однак стикається з викликом – як зробити це так, щоб не загальмувати розвиток власних технологічних компаній. Надмірне регулювання може стримувати інновації, тоді як великі глобальні платформи нерідко знаходять шляхи обходу встановлених правил. Учасники прийшли до висновку, що ефективне регулювання має ґрунтуватися не лише на жорстких нормах, а передусім на постійному діалозі між державою та технологічними компаніями.
Україна має не просто копіювати європейські норми, а адаптувати їх до власних умов. Зокрема, йшлося про розробку українського Кодексу практик боротьби з дезінформацією за зразком ЄС, а також про активну участь Національної ради у визначенні майбутнього уповноваженого органу з впровадження DSA.
Останній день сесії був присвячений роботі компанії Google. Агапі Патса, юристка з Греції, детально розповіла про модерацію контенту та ухвалення рішень щодо його видалення. Вона пояснила, що цей процес є складним і поєднує автоматичні інструменти, роботу команд фахівців та залучених підрядників. Запити від урядів аналізуються окремим підрозділом, який перевіряє їхню відповідність політиці Google та чинному законодавству країн.
Хоча Google не має власного офісу в Україні, компанія підтримує комунікацію з державними органами, зокрема з Міністерством цифрової трансформації. Обговорювалися також питання персоналізації контенту, формування результатів пошуку та прозорості алгоритмів. Учасники підкреслили, що ця тема набуває для України особливого значення у процесі впровадження DSA.
Цього ж дня було проведено воркшоп, присвячений фактчекінгу, зокрема процесам пре- та де-банкінгу. Професор Ахілес Карадімітру з Греції детально пояснив, як саме мають діяти фактчекери на етапі пре-банкінгу, коли потенційно дезінформаційний контент ще не набув широкого розголосу, а також представив ефективний алгоритм реагування у випадках, коли такий контент уже став вірусним.
Представники Національної ради високо оцінили змістовність і практичну користь заходу та з нетерпінням очікують на наступну зустріч із професором Карадімітру, яка відбудеться вже цього тижня.
Захід став черговим етапом у довгостроковій співпраці між українським регулятором та європейськими партнерами в рамках Twinning-проєкту. Його мета – посилення спроможності Національної ради адаптувати європейські підходи до регулювання цифрового середовища в умовах війни та цифрової трансформації.
