27 червня 2025 року в Національній раді відбувся круглий стіл за участі понад 180 редакцій друкованих медіа з усієї України. Захід об’єднав редакторів, видавців, представників державних органів, міжнародних організацій та експертної спільноти. Обговорювалися ключові проблеми друкованих медіа в умовах війни, шляхи їх подолання та перспективи розвитку, впровадження співрегулювання та підтримки редакцій, що працюють в екстремальних умовах.
Відкриваючи захід, голова Національної ради Ольга Герасим’юк наголосила, що друковані медіа часто залишаються чи не єдиним джерелом достовірної інформації для людей, що мешкають близько лінії фронту. Серед ключових викликів, з якими сьогодні стикаються журналісти і видавці у прифронтових регіонах, – падіння рекламного ринку, зростання вартості паперу, дефіцит кадрів та проблеми з передплатою і поширенням. Водночас голова медіарегулятора відзначила приклади стійкості прифронтових медіа – релоковані редакції з Чернігівщини, Сумщини та спільний проєкт «Спільнопілля» демонструють інноваційний підхід, впроваджують цифрові рішення та залучають донорську підтримку.
Попри складну ситуацію в країні, статистика реєстрації друкованих медіа демонструє позитивну динаміку. Юрій Зіневич, член Національної ради, презентував актуальні дані: в Україні нині офіційно зареєстровано 3 833 друкованих медіа, з них понад 2 600 – за період дії пільгової реєстрації у 2023 – 2024 роках. Найактивнішими регіонами є Київ, Львівщина, Волинь та Харківщина.
Відповідальна секретарка медіарегулятора Олена Ніцко повідомила про формування органів співрегулювання, які разом із регулятором напрацьовують стандарти роботи медіа. Серед викликів – відсутність мотивації працювати на волонтерських засадах, повільний темп опрацювання проблематик.
Важливість медіагалузі для держави підтвердив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який долучився до заходу онлайн. За його словами, у нинішніх умовах повномасштабної війни друковані та місцеві медіа залишаються критично важливими для забезпечення поінформованості громад, особливо в регіонах і прифронтових зонах. Попри фінансові труднощі, саме локальні видання часто є єдиним джерелом перевіреної інформації для населення.
Парламентар наголосив, що незалежні медіа потребують постійного пошуку ресурсів. Завдяки зусиллям Міністерства культури та інформаційної політики, а також Національної ради, Спілки журналістів українські медіа включаються до міжнародних програм підтримки. Ці інституції активно лобіюють інтереси вітчизняних журналістів на міжнародних майданчиках і сприяють запуску нових ініціатив допомоги.
«Сьогодні важливо не лише говорити про захист медіа – а діяти. Інформаційний фронт – це не менш важлива складова національного спротиву, ніж воєнний. Стабільність інформаційного простору, доступ громадян до правди, незалежність медіа – це основа стійкої держави. Тому питання підтримки місцевої та друкованої преси має залишатися серед пріоритетів державної політики та міжнародної співпраці», – наголосив Микита Потураєв.
Особливо в нинішніх умовах варто посилювати присутність українських медіа на цифрових платформах, вважає голова парламентського комітету. Адже ворог активно використовує інформаційний простір, але «наша відповідь має бути системною – не лише протидією, але й створенням нових платформ, де присутність українського голосу буде незаперечною».
Представниця Міністерства культури та стратегічних комунікацій Ганна Красноступ повідомила про пілотний проєкт для прифронтових регіонів, а також підготовку освітнього проєкту про адаптацію друкованих медіа до роботи в умовах війни.
Олена Демченко, керівниця проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні», розповіла про плани міжнародної підтримки галузі. Проєкт продовжуватиме цільову підтримку друкованих медіа, зокрема надаватиме допомогу у створенні архівів для збереження історичних даних та можливих доказів воєнних злочинів. За її словами, багато друкованих медіа, особливо ті, що функціонують на прифронтових територіях, зможуть допомогти у збиранні таких доказів.
Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський презентував обнадійливі дані про стан галузі та масштабні плани модернізації. За його словами, попри війну, разовий тираж друкованих медіа впав лише на 2,3% за рік – з 1 млн 814 тис. на липень 2024 року до 1 млн 760 тис. на липень 2025 року. Водночас обсяги доставки газет навіть зросли – з 54 млн 721 тис. примірників минулого року до 55 млн цього року. «Укрпошта» завершує масштабну інвестиційну програму вартістю понад 20 млн гривень з повної автоматизації сортування газет до жовтня 2025 року. Вперше з 2000 року система працюватиме навіть під час обстрілів завдяки розподілу на сім сортувальних центрів. Компанія вводить диференційовані стандарти доставки: тижневики доставлятимуться протягом трьох днів, а тарифи на 2026 рік залишаються стабільними. До кінця року всі листоноші отримають цифрові пристрої для приймання передплати та оплати картками.
Водночас, за даними Громадської спілки «Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа», кількість місцевих видань зменшилась удвічі – з 959 у 2020 році до 393 у 2025-му. Майже половина редакторів працює без зарплати, але продовжує випускати газети як «літопис рідного краю».
Під час дискусії виступили представники локальних медіа, книгарень, бібліотек, дистрибуційних компаній. Обговорювались проблеми релокації, цифровізації, збереження друкованої спадщини та торгівлі.
На завершення Ольга Герасим’юк наголосила:
«Загибель культури, а інформація й преса – її частина, це те, чого прагне ворог. Ми повинні відстоювати друковане слово як частину нашої ідентичності».
Національна рада підготує відповідні звернення до парламенту та уряду з пропозиціями щодо підтримки друкованих медіа, зокрема в частині реєстрації, доставки та фінансування.
